O.Torvald — В подушках

Я стираю руки в кров, я сховав свої синці
Я втомився від розмов, мовчи, мовчи
Закопав далеко вглиб, рани всі ховаючи
Я вивчаю мову риб, мовчи, мовчи
Я не хочу більше так, все, що винен, заплачу
Як стискається кулак, кричу, кричу
Бий собі, а я нап'юсь, так, щоб сильно, досхочу
Голос сів, а я чомусь, кричу, кричу
Не витримую, задихаюсь я
Зранку з іншою прокидаюся
Тільки запах твій в моїх подушках лишається
Ти хотіла так, посміхаєшся
Бути з іншим ти намагаєшся
Тільки запах мій в твоїх подушках
В глибині я чую біль, не рятує звичний дим
Я доклав усіх зусиль, не йди, не йди
Я благаю: залиши номери свої, сліди
Це кінець, я вирішив: не йди, не йди
Не витримую, задихаюсь я
Зранку з іншою прокидаюся
Тільки запах твій в моїх подушках лишається
Ти хотіла так, посміхаєшся
Бути з іншим ти намагаєшся
Тільки запах мій в твоїх подушках
Не витримую, задихаюсь я
Зранку з іншою прокидаюся
Тільки запах твій в моїх подушках лишається
Ти хотіла так, посміхаєшся
Бути з іншим ти намагаєшся
Тільки запах мій в твоїх подушках